150 років освіти села Уховецьк
Вже 150 раз йдуть дітки для навчання у нас! Адже 150 років тому в Уховецьку розпочався навчальний процес. В далекому 1875 році у селі було відкрите однокласне училище, на утримання якого гроші виділила церква і громада. Першим вчителем уховецького однокласного училища був Йосип Іванович Селецький. Вів уховчан дорогою знань 37 років. Невтомний діяч на просвітницькому полі, сільський священник, маляр, лікар-самоук і агроном.
І як відлуння тих важливих справ для уховчан, які творив Йосип Селецький – є приклад патріотичного життя його сина -- Федора Селецького, сотника дієвої армії УНР. Здобувши вищу освіту у Санкт-Петербурзькому університеті на юридичному факультеті він впроваджував передові ідеї незалежної української держави, яку захищав і героїчно загинув у бою.
Окремим наказом по Армії УНР для відзначення геройського вчинку сотника Федора Селецького Головний Отаман Симон Петлюра установив стипендію ім. Ф.Селецького при Міністрестві Освіти. Під № 1 довічно занесений до списків Армії УНР.
От і переплелося минуле і сучасне… За вагомий внесок у боротьбі за державність України, іменем Федора Селецького, уродженця села Уховецьк, ми назвали курінь нашого ліцею у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»). Розгорнути прапор куреню Уховчани імені Федора Селецького!
Крізь бурі часу,
Крізь тіні й роки,
Ведуть до світла
Ваші мудрі кроки!
Вони були різними,
Твердими і грізними,
Непередбачуваними, наскрізними…
Та час показав,
Що є Ваші кроки успішними!
Ми Ваші нащадки— уховчани,
Дякуємо Вам, що Ви були з нами!
1875 р. Уховецьке однокласне училище
Йосип Іванович Селецький – перший учитель уховецького однокласного училища. Навчав з 1875р. по 1912р.
Вів уховчан дорогою знань 37 років. Вчитель, невтомний діяч на просвітницькому полі, маляр, лікар-самоук та агроном. За сумлінну працю на вчительській ниві був нагороджений медаллю «За усєрдіє», а сільська громада в знак вдячності наділила йому два хутори землі біля озера Ухо.
Йосип Селецький, сільський священник, керував церковним хором. Закінчивши малярські студії, писав ікони для Свято-Троїцької церкви с.Уховецьк.
Навчання здійснювалося російською мовою.
1915 р. Церковно-приходська школа.
Учень церковно-приходської школи 1907-1910 р.р. Трофімук Степан Титович згадує, що навчання проводилося російською мовою. Діти приходили до школи зі своїми стільчиками, парт не було. Писали грифелями на грифельних дошках. Дівчата до школи не ходили. Вважалося, що освіта дівчатам не потрібна: вони повинні стати тільки хорошими господинями. Навчання було безкоштовним і тривало тільки три роки. Школу відвідували переважно діти заможних селян, бо більшість батьків не могли платити за навчання, не мали за що придбати дітям одяг та взуття.
1918 р. Українська школа
Проіснувала до 1921р.
1925 р. Польська школа
Директором школи був Ян Цалий. Вчителькою працювала його дружина Яніна Цала. Навчання велося в основному польською мовою, українською – українська мова і література. Закон Божий – старослов’янською.
1939 р. Розпочали навчати українською мовою. Проводилась велика робота по ліквідації неписьменності і неграмотності.
Під час окупації німецько-фашистськими загарбниками школа в селі не працювала.
1 вересня 1944 р. Семирічна школа. Директором була Черняк Валентина Степанівна
1947 р. Уховецька семирічна школа.
1951 р. Уховецька восьмирічна школа.
1953 р. Уховецька середня школа.
1953 р. Директор школи Федоренко Олексій Дійович.
У 50-ті роки на Волинь, зокрема в Уховецьк, приїжджають молоді спеціалісти – педагогічні працівники, оскільки своїх вчителів не вистачало.
Школа знаходилася в двох невеликих приміщеннях. В одному – дві класні кімнати і маленька учительська, друге приміщення мало три класні кімнати і лабораторію біології, хімії, фізики. Навчання здійснювалося в дві зміни, освітлення – керосиновими лампами. Опалення було пічне. Матеріальна база школи була дуже слабкою.
1955 р. Директор школи Вакулюк Олексій Миколайович.
Надзвичайно турбувався про духовний світ школярів, подбав про відкриття Картинної галереї, організував пошукову роботу про похованих у Братській могилі, підтримував краєзнавчий дух вчителів та учнів. Було зібрано багато матеріалів і відкритий Краєзнавчий музей, який знаходився у приміщенні теперішньої церкви.
Найбільшою заслугою Олексія Миколайовича перед уховчанами є нове приміщення школи: розробив проєкт, намалював і разом з вчителями та учнями розпочав будівництво школи. В 1967 р. відкрито нове приміщення школи.
11 лютого 1967 р. Уховецька середня школа імені Михайла Васюти.
1975 р. Директор школи Демидюк Микола Петрович.
Багато зробив для зміцнення матеріальної бази школи, впровадив кабінетну систему навчання, зініціював будівництво шкільного тиру, трактородрому, було обладнано площадку для стройових занять з початкової військової підготовки. Турбувався про підвіз учнів з навколишніх сіл. Добився, щоб «дали дозвіл» в селі побудувати автозупинку і залізничну платформу «Уховецьк», і разом з учнями, вчителями та технічним персоналом довели цю справу до успішного завершення. Це велика справа, бо зручностями користувалися учні та вчителі з навколишніх сіл. На той час у школі навчалося 400 учнів.
1992 р. Директор школи Ющик Павло Михайлович.
Невтомно плекав у дітях любов до навчання, надихаючи їх мріяти та чітко бачити мету освіти й шляхи її досягнення. Виховання цього бажання нерозривно пов’язане з усією системою навчально-виховної роботи в школі і здійснюється саме на уроці. Тому плануючи роботу школи, найважливіша увага приділялась методичній роботі, проведенню відкритих уроків, семінарів, конференцій. Важливим є проведення дозвілля учнів, організації цікавих подорожей та екскурсій.
1994 р. Директор школи Євген Данилович Ігнатюк.
Довелося тримати освітянське кермо у непрості 90 - ті роки, які були найважчими в освіті: фінансування шкіл з держбюджету скоротилось, безпідставно скорочувалась кількість навчальних годин на вивчення предметів. Це був період виживання, бо заробітна плата затримувалась по сім місяців, а дітей потрібно було навчати, годувати, створювати затишок і дарувати можливість щасливих миттєвостей дитинства.
1999 р. Директор школи Юрчик Галина Омелянівна.
У часи становлення України важливим було дбати про культуру та історію школи, тому Галина Омелянівна продовжила добрі традиції, закладені її славними очільниками та педагогами. Під її керівництвом створено Історичний музей школи та відновлено колишні експозиції (2001 – 2002 р.р.) Як дбайлива господиня вона турбувалася про озеленення, затишок своєї освітянської оселі, наповнила теплом та причепурила кожен шкільний куточок. Було оновлено експозицію «Сторінками життя і творчості Андроника Лазарчука», на шкільному подвір’ї постелили новеньку бруківку.
14.06.2000 р. Загальноосвітня школа І-Ш ст. с. Уховецьк
2018 р. Директор ліцею Алексійчук Олена Костянтинівна.
17.06.2021 р. Уховецький ліцей.
Нова творча директорка принесла свіжий погляд до школи. Спочатку було тепломодернізовано будівлю, замінено усі дерев'яні вікна та зовнішні двері на нові пластикові, зроблено капітальний ремонт у шкільній їдальні, душових кімнатах та санвузлах. З'явилися нові сучасні шафи, посуд, щоб усе було стильно й затишно. Безпечними й зручними стали сходи до спортивної зали. З'явилась кімната інклюзивного супроводу, було переобладнано Кабінет безпеки і наповнено сучасним спеціальним обладнанням, запрацював кабінет «Медичної сестри». Нові шкільні автобуси – білий та червоний – кожного дня стали рухатися за маршрутом «Уховецьк—Черемошне – Уховецьк». Час вніс свої корективи: тепер стосунки між школою і батьками – партнерські, кожна копійка спрямована з розумом і креативом.
Її енергія й творчий підхід міняють ліцей на краще, роблять його комфортним для дітей і всіх нас. Візиткою освітнього закладу став білий велосипед з квітами, який зустрічає всіх, хто повертає на шкільне подвір'я.