Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (зі змінами).
https://drive.google.com/file/d/1xrTetTTL5RyHGYkB_C__Y2-4nXsYDvmN/view?usp=sharing
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти
https://drive.google.com/file/d/1bCVplcJE25dXoI_Vpbg58pF89VchRSFN/view?usp=sharing
Інформаційний ресурс про якісну освіту
https://qualityeducation.org.ua/
https://www.youtube.com/channel/UC94vfJbJY0qaDnpaTLX9cuQ
Критерії оцінювання управлінської діяльності керівників закладу освіти
https://drive.google.com/file/d/1-utQ6rKK5XdKDwUC7E6wq5D93n21I1MI/view?usp=sharing
Критерії оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
https://drive.google.com/file/d/1Bm1_YWHM_ySBcglAMMRySAcjI40prLHc/view?usp=sharing
Загальні критерії оцінювання здобувачів освіти
https://drive.google.com/file/d/1dmK5r6pdtK1Hu7H264j2CzwNMzS8Ipn5/view?usp=sharing
Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
· вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
· математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
· інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
· екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
· інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
· навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
· культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
· підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
· контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
· навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
· діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
· стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
· виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
· характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
· якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
· сформованість предметних умінь і навичок;
· рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
· самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:
· повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;
· глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;
· гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
· системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
· міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
· усунення безсистемності в оцінюванні;
· підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.
Учень має право на підвищення семестрової оцінки.
Орієнтовні вимоги за предметами:
https://drive.google.com/drive/folders/1BxKS0tPmnplkJGz-iIcMl6OrwNs3f5Pu?usp=sharing
Положення про академічну доброчесність
Погоджено
педагогічною радою
протокол № 8 від 28.08.2019 р.
голова педради О.К.Алексійчук
Положення
про академічну доброчесність педагогічних працівників
загальноосвітньої школи І – ІІІ ст.с.Уховецьк
1. Загальні положення.
1.1. Положення про академічну доброчесність у ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Уховецьк (далі - Положення) визначає та закріплює норми, правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками та їх трудової діяльності.
1.2. Це Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту закладу освіти, Правил внутрішнього розпорядку.
1.3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу (освітній та методичній), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками, запобігання порушенню академічної доброчесності та забезпечення довіри до результатів освітнього процесу та освітньої діяльності.
1.4. Норми цього Положення закріплюють етичні принципи та правила, якими мають керуватися педагогічні працівники під час освітнього процесу, упровадження інноваційної діяльності та безпосередньо в ході спілкування (морально-психологічний клімат у колективі).
1.5. Дія Положення поширюється на всіх педагогічних працівників закладу освіти та здобувачів освіти.
1.6. Педагогічні працівники, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання посадових обов’язків, формування сприятливого освітнього середовища та мікроклімату в колективі для забезпечення результативності освітнього процесу, розвитку інтелектуального,
особистісного потенціалу, підвищення престижу закладу, зобов’язуються виконувати норми даного Положення.
2. Поняття та принципи академічної доброчесності
2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання (набутих компетентностей) здобувачів освіти, творчих досягнень.
2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти необхідно дотримуватися наступних принципів:
- демократизму;
- відповідності чинному законодавству;
- соціальної справедливості;
- пріоритету прав та свобод людини і громадянина;
- рівноправності;
- прозорості та відкритості;
- професіоналізму та компетентності;
- партнерства і взаємодопомоги;
- толерантності;
- поваги та взаємної довіри;
- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності.
2.3. Кожен учасник освітньої діяльності наділений правом вільного вибору своєї громадської позиції, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.
2.4. Офіційне висвітлення діяльності закладу освіти та окремих напрямів його розвитку може здійснювати керівник закладу або особа за його дорученням.
2.5. Гідним для педагогічних працівників закладу освіти є:
- дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку;
- повага особистості здобувача освіти, батьків, колег;
- дотримання культури зовнішнього вигляду;
- дотримання правил ділової етики у спілкуванні, веденні переговорів, у тому числі телефонних.
2.6. Неприйнятним для педагогічних працівників закладу освіти є:
- навмисне перешкоджання освітній та трудовій діяльності працівників закладу;
- участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю;
- порушення норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- перевищення повноважень, визначених посадовими інструкціями;
- ведення в закладі політичної, релігійної та іншої пропаганди;
- використання мобільних телефонів під час освітнього процесу, нарад або офіційних заходів;
- вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, паління в закладі, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння;
- пронесення до закладу зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю так життю людини.
3. Забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу.
3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, Законів України;
- утвердження позитивного іміджу закладу освіти, утвердження його традицій;
- дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
- запобігання корупції, хабарництву;
- збереження, поліпшення та раціональне використання навчально-матеріальної бази закладу;
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм про авторські права;
- надання правдивої інформації про методики і результати власної освітньої діяльності;
- об’єктивне й неупереджене оцінювання результатів навчання (набуття компетентностей);
- надання якісних освітніх послуг із використанням у практичній професійній діяльності інноваційних здобутків у галузі освіти;
- дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики.
3.2. Порушенням академічної доброчесності в закладі освіти вважається:
- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення
авторства;
- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу;
- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
- хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо
надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи, які використовуються в освітньому процесі, стан виконання освітньої програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;
- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження результатів навчання (набутих компетентностей) здобувачів освіти;
- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».
4. Відповідальність за порушення академічної доброчесності педагогічних працівників.
4.1. Академічна відповідальність за конкретне порушення академічної доброчесності визначається спеціальними законами та даним Положенням.
4.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:
- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
- дисциплінарні покарання: попередження, догана;
- проведення позапланових заходів із підвищення кваліфікаціх педагогічного працівника
- доведення інформації до загальних зборів закладу освіти, засновника, органу виконавчої влади, правоохоронних органів.
5. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності.
5.1. Заходи спрямовані на дотримання академічної доброчесності, включають:
– ознайомлення педагогічних працівників із вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;
– ознайомлення педагогічних працівників із документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;
– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;
– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися педагогічні працівники.
5.2. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього трудового розпорядку освітнього закладу.
5.3. Положення доводиться до батьківської громадськості.
5.4. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення.
6. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
6.1. Самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
6.2. Посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
6.3. Постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
6.4. Самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
6.5. Надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).
6.6. Дотримання правил культури зовнішнього вигляду.
6.7. Дотримання правил етики у спілкуванні з однолітками та дорослими.
7. Відповідальність за порушення академічної доброчесності здобувачів освіти
7.1. Порушення розглядається на засіданні педагогічної ради, яка ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодження з органом самоврядування здобувачів освіти), а саме:
повторне проходження оцінювання (контрольна робота, атестація, залік тощо);
повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
повідомлення батькам /особам, які їх замінюють (усно, письмово, телефоном);
доведення інформації про академічну не доброчесність здобувачів освіти до ради закладу освіти, загальних зборів тощо.
8. Виявлення порушень академічної доброчесності.
Виявлення порушень академічної доброчесності в закладі освіти здійснюється наступним чином.
Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником має право звернутися до керівника закладу освіти з усною чи письмовою заявою. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні педагогічної ради, яка ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодження з уповноваженою особою
від трудового колективу).
9. Заключні положення
9.1. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки.
9.2. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу.
9.3. Положення про академічну доброчесність закладом освіти схвалюється педагогічною радою та вводиться в дію наказом керівника.
9.4. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу освіти.